Чому дитина зригує

Зригування у дітей — поширене явище, яке зустрічається приблизно у 60% немовлят. Воно характеризується мимовільним виділенням невеликої кількості їжі або рідини з ротової порожнини дитини. У більшості випадків зригування є фізіологічним явищем, яке не вимагає лікування. Однак деколи воно може бути ознакою певних порушень.

Фізіологічні аспекти зригування у дітей

В першу чергу з реагування у дитини обумовлене природним розташуванням шлунку, а також пояснюється тим що у дітей м’язи стравохода та шлунку ще не повністю розвинені.

Зригування також може бути захисним механізмом, який допомагає звільнити шлунок від надлишкової їжі або повітря. При надмірному годуванні або заковтуванні повітря дитина може відчувати дискомфорт або біль у животі. Зригування допомагає полегшити ці симптоми.

Годування та типи зригування

Частота, інтенсивність та тип годування напряму впливають на процес зригування . 

У дітей, яких годують груддю, зригування зустрічається частіше, ніж у дітей, яких годують сумішами. Це пов'язано з тим, що молоко матері легше перетравлюється, ніж штучне харчування.

Існує два основних типи зригування:

• Фізіологічне зригування - це легке зригування, яке не супроводжується іншими симптомами, такими як блювота, біль у животі чи лихоманка. Воно зазвичай відбувається незабаром після годування і не триває довго.
• Патологічне зригування - це більш інтенсивне зригування, яке може супроводжуватися іншими симптомами та бути ознакою серйозного медичного стану.

Як розпізнати, коли зригування може бути серйозним

З-поміж серйозних причин, на які варто звернути увагу спеціалісти виокремлюють позаінфекційні та медичні причини:

Позаінфекційні причини зригування включають:

• Переїдання - надмірне годування може призвести до переповнення шлунка і зригування.
• Алергії - алергія на певні продукти може викликати роздратування шлунково-кишкового тракту і зригування.
• Реакція на їжу - деякі продукти, такі як цитрусові, шоколад або жирна їжа, можуть викликати зригування.
• Невідповідність режиму та харчування як фактор стресу для шлунка, що може провокувати відповідні реакції.

Можливі медичні причини зригування включають:

• Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРБ) - це стан, при якому кислота з шлунка потрапляє в стравохід, викликаючи печію, зригування і біль у животі.
• Гастрит - це запалення шлунка, яке може викликати біль у животі, нудоту та зригування.
• Гастродуоденальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - це стан, при якому кислота з шлунка потрапляє в стравохід і дванадцятипалу кишку, викликаючи печію, зригування, біль у животі та інші симптоми.

Точну причину проблеми можна виявити лише спільно з лікарем-гастроентерологом. Спеціаліст допоможе дібрати засоби для полегшення рвоти та попередження.

Як мінімізувати ризик зригування: практичні поради

Слідкувати за положенням при годуванні

Правильне положення при годуванні може допомогти зменшити ризик зригування. При грудному годуванні дитину слід тримати вертикально, з піднятою головою. При штучному годуванні дитину слід тримати під кутом 45 градусів.

Слідкувати за темпом

Подбайте про те аби дитина не їла занадто швидко. Швидке харчування може призвести до переповнення шлунка й як наслідок - зригування їжі.

Забезпечте правильне положення після годування 

Після годування необхідно тримати дитину вертикально протягом 30 хвилин аби допомогти переварювання їжі та зменшити ризик зригування. 

Якщо дитина на штучному годуванні, рекомендуємо підібрати суміш спільно з педіатром аби вона максимально підходила дитині. Також варто враховувати, що малюк швидко росте і його вподобання та потреби також можуть швидко змінюватися.

Роль систематичних візитів до лікаря у здоров’ї дитини

Протягом першого року життя педіатричній огляди обов’язкові щомісяця, за потреби вони можуть бути частіше, однак не рідше. Це пов’язано з тим, що дитина в цей період інтенсивно розвивається і для того аби відслідковувати нормативність цих змін власне й потрібні часті огляди.

Якщо ж є причини сумніватися у тому як проходить розвиток дитини, то спільне розглядання проблеми з лікарем допоможе внести ясність у це питання. Адже далеко не завжди фізіологічні симптоми є ознакою порушення. 

Наскільки розвиток дитини проходить гармонійно та здорово може встановити лише лікар. Саме тому, не варто нехтувати візитами до педіатра.

У випадках, коли неможливо звернутися очно, радимо користуватися онлайн консультаціями. Проте, враховуйте що це не є комплексний огляд і при найближчій нагоді необхідно звертатися до спеціаліста очно.