Чи лікується дисграфія і що її викликає?

Чи лікується дисграфія і що її викликає?

У сучасному світі володіння навичками письма є неабияким ресурсом для успіху та самореалізації. Володіння офографією, граматикою та розуміння, як вибудовувати структуру тексту відіграють важливу роль як у навчанні, так і в повсякденному спілкуванні. Але існують люди, які зіткнулися із складнощами у освоєїї навичок письма. Ця проблема має назву дисграфія

У цій статті ми розглянемо її ключові аспекти та поділимося вправами та підходами, які можуть допомогти поліпшити письмові навички та побороти дисграфію. 

Що таке дисграфія

Дисграфія - це нездатність здобувати навички письма. Ця патологія характеризується рядом проблем у написанні текстів, від орфографічних помилок до складнощів у виборі слів та граматичних конструкцій. 

Основні прояви дисграфії включають:

1. Орфографічні помилки. Людина з дисграфією може робити помилки у написанні слів, невірно вибираючи букви чи звуки. Наприклад, слово "сонце" може бути написане як "сунце".
2. Неправильне складання текстів. Особа може мати труднощі з формулюванням змістовних речень та вмінням організовувати їх у чітку логічну послідовність.
3. Нездатність до розпізнавання звуків та букв. У деяких випадках, особливо у випадку дислексичної дисграфії, може виникати нездатність розпізнавати окремі букви та їх звуки, що призводить до неправильного написання слів.

Давайте розглянемо приклади, які допоможуть краще зрозуміти, як дисграфія може проявлятися:

Дисграфія – класифікація

Дисграфія - це складне порушення, яке може проявлятися у різних формах, в залежності від характеру та причин дисграфії та її видів:

1. Акустична. Цей тип характеризується тим, що дитина може правильно вимовляти слова, але робить помилки при написанні. Наприклад, вона може помилково замінювати букви, які мають схожий звук, але різне написання, такі як "с" і "ц", "д" і "т" та інші.
2. Артикуляційно-акустична. Цей тип дисграфії включає помилки як у вимові, так і в написанні слів. Дитина може замінювати звуки в словах, неправильно вимовляючи їх, і відтак, неправильно записуючи.
3. Аграматична дисграфія. У цьому випадку дитина має труднощі з правильним використанням граматичних структур та слів у реченні. Вона може невірно вибирати форми слів, не враховувати правильну послідовність слів у реченні чи допускати інші граматичні помилки.
4. Оптична дисграфія. Цей тип дисграфії пов'язаний з труднощами в сприйнятті та розрізненні зорових образів букв. Дитина може допускати помилки через подібність букв, їх недописування або дзеркальне зображення. Це може бути особливо видимим у випадку літер, які мають подібні елементи, наприклад, "b" і "d".
5. Дисграфія через несформованість аналізу та синтезу мовного потоку. Дитина з такою дисграфією має проблеми з розкладанням слів на окремі звуки та букви, а також з синтезом звуків у слова. Це може виражатися у неправильному поділі слів, заміні букв чи перестановці їх місця.

Розуміння цих різновидів дисграфії допомагає враховувати специфіку та вибирати ефективні методи під час лікування та підтримки осіб з цією проблемою.

Причини виникнення дисграфії

Дисграфія - це складна патологія, яка може виникати з різних причин. Індивідуальний характер кожної людини та вплив зовнішніх чинників можуть сприяти виникненню цього порушення. Основні причини дисграфії включають:

• Генетичні фактори. Спадковість може відігравати важливу роль у виникненні дисграфії. Якщо у членів родини вже були випадки порушень письма, це може збільшити ймовірність виникнення дисграфії у наступних поколіннях.
• Порушення розвитку мозку. Аномалії у розвитку мозку, такі як дисфункції кори, можуть впливати на письмові навички. Це може обмежувати здатність до точного відтворення букв та звуків.
• Недостатність навчання. Недостатність або неефективне навчання письму на ранніх етапах розвитку може призвести до виникнення дисграфії. 
• Психосоціальні чинники. Стрес, тривога, негативний досвід у навчанні або соціальному оточенні можуть викликати або поглибити дисграфію. Емоційний стан може впливати на концентрацію та виконання письмових завдань.
• Дисфункції мовного розвитку. Деякі діти можуть мати відхилення в розвитку мовлення, які впливають на навички письма. Нерозуміння зв'язку між звуками та буквами може спричинити труднощі в написанні.
• Травми головного мозку. Травми, особливо ті, які впливають на частини мозку, що відповідають за мовлення та письмо, можуть сприяти розвитку дисграфії.

Враховуючи ці різноманітні причини, важливо пам'ятати, що кожен випадок дисграфії є унікальним. Визначення основної причини може вимагати уважного аналізу від психологів, логопедів та інших фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням цього порушення.

Підходи до лікування

Лікування дисграфії є складним та багатогранним завданням, яке вимагає індивідуального підходу, терпіння та співпраці між пацієнтом, батьками та фахівцями. Можна виділити наступні компоненти цього процесу:

Одним словом, це довгий та послідовний процес. Результати можуть бути помітними, але вимагають від пацієнта, його батьків та фахівців терпіння та дисципліни. Раннє втручання та підтримка з боку оточуючих можуть відігравати важливу роль у досягненні позитивних змін.

Вправи при дисграфії

Давайте приведемо деякі вправи для подолання дисграфії.

Візуалізація літер перед написанням

Попросіть дитину спробувати уявити літеру перед тим, як написати її через 20 секунд. Це допоможе покращити пам'ять та візуальне сприйняття.

Запам’ятовування списку тварин

Дайте дитині короткий перелік тварин для запам'ятовування. Попросити її повторити список у зворотному порядку. Поступово додавати більше тварин, коли її навички покращуються.

Меморизація інгредієнтів з акронімами

Під час готування простої страви попросити дитину запам'ятати інгредієнти за певним порядком і використовувати акроніми для запам'ятовування. 

Гра в Scattergories:

Ця гра підходить для всіх дітей, а особливо для тих, хто має дисграфію. Вона допомагає розвивати креативне мислення та швидкість обробки інформації.

Вона проходить таким чином:

• Гравці отримують аркуш з категорією, такою як "назва міста", "фрукт", "предмет в одязі" тощо.
• Ведучий обирає барабан із літерами або просто генерує випадкову літеру.
• Після того літера стає відомою, гравці мають обмежений час (зазвичай одну хвилину) для написання слів, які відповідають кожній з категорій і починаються на вказану літеру.

Гравці отримують бали за кожне унікальне слово, яке вони змогли придумати, і яке відповідає категорії та починається з обраної літери.

Психологічна підтримка дітей з дисграфією

Психологічна підтримка має велике значення для дітей з дисграфією, оскільки ця патологія може впливати на їх емоційний стан, самооцінку та відношення до навчання. Ось кілька аспектів, на які потрібно звернути увагу:

1. Створення сприятливого середовища. Важливо, щоб дитина почувалася вільно серед інших дітей. Позитивна атмосфера допомагає знизити рівень стресу та страху перед можливими помилками.
2. Забезпечення атмосфери прийняття. Педагоги та батьки повинні розуміти, що дисграфія не є проявом нездатності або лінощів, а лише наслідком певних труднощів, які можливо подолати, якщо дисципліновано спрямовувати свої зусилля в це русло. 
3. Похвала. Важливо заохочувати навіть малі досягнення дитини в процесі навчання. Позитивна похвала підсилює її мотивацію та бажання розвивати навички.
4. Розвиток самооцінки. Позитивна самооцінка є ключовим чинником для успішного навчання. Допомагайте дитині вірити в себе, показуйте, що її цінність не обмежується навичками письма.
5. Відкритий діалог. Завжди слухайте дитину, дозволяйте їй висловлювати свої емоції та переживання. Спілкування допомагає зменшити внутрішню напругу та розглядати труднощі як виклики і елемент гри.
6. Психологічні консультації. Звернення до психолога може бути корисним для надання професійної психологічної підтримки, допомоги у подоланні емоційних труднощів та розвитку адаптивних стратегій боротьби зі стресом.
7. Використання позитивних прикладів. Розповідайте дитині історії успіху людей, які подолали дисграфію та досягли значних результатів у житті.

Також дуже важливо навчити дитину впорядковувати свої думки, розробляти плани дій та використовувати стратегії подолання труднощів.

В скільки років можна казати, що у дитини дисграфія

Цей діагноз можна встановити приблизно у 7 років, коли письмові навички дитини вже розвинуті на певному рівні. До цього віку, деякі порушення письма можуть бути варіантом норми, оскільки малеча вчиться. Однак, якщо проблеми з письмом тривають після того, як інші діти оволодівають цими навичками, це може свідчити про можливість дисграфії.

Важливо звертати увагу на такі ознаки:

1. Постійність проблем – дитина продовжує мати труднощі з письмом, орфографією, виразністю або організацією тексту в письмових роботах після багатьох років навчання.
2. Відмінності від однолітків. Дитина може відстати від своїх однолітків у вмінні писати.
3. Проблеми з почерком. Дитина може мати незвичайний почерк, нерівні букви, неправильні розміри та інші проблеми з написанням. Важливий критерій того, що у дитини саме дисграфія, а не просто поганий почерк – вона сама не може розібрати, що написала. Проте, цього недостатньо для постановки діагнозу, оскільки навіть діти без цього порушення, які недостатньо сформували навички рукописного письма, іноді не можуть розібрати свій почерк. Тому важливо, щоб всі описані тут ознаки проявлялися в комплексі.
4. Відмінності у сприйнятті букв та звуків. Дитина може мати проблеми з розпізнаванням та відтворенням звуків у письмі, а також з вибором відповідних букв.

Якщо ви помічаєте, що дитина має вищезазначені ознаки та продемонструвала стійкі труднощі у письмі, важливо звернутися до фахівця, такого як логопед чи психолог, для більш детальної оцінки та визначення можливої дисграфії.

Профілактика

Оскільки дисграфія може мати різноманітні причини, важливо забезпечити всебічний підхід до розвитку письмових навичок у дітей. Деякі засоби профілактики включають:

1. Ранній розвиток мовлення. Збагачення словникового запасу та розвиток мовлення сприяють покращенню навичок письма та виразності. Важливо вчити дитину вірно вимовляти та розпізнавати звуки.
2. Візуальний розвиток. Вправи на розпізнавання форм, кольорів та геометричних фігур допомагають розвивати візуальну сприйнятливість, що може сприяти кращому контролю над письмом.
3. Моторика рук. Ігри, вправи та розваги, що спрямовані на покращення моторики рук та координації рухів, можуть позитивно вплинути на процес письма.
4. Раннє читання. Розвиток навичок читання сприяє кращому розпізнаванню слів та орфографічних правил. 
5. Різноманітність навчання: Важливо використовувати різні методи та підходи для навчання письма та читання, адаптовані до індивідуальних потреб кожної дитини.
6. Раннє виявлення. Потрібно відстежувати ознаки можливих проблем з письмом у дитини на ранніх етапах та звертатися до спеціалістів при необхідності. Наприклад, можна віддати дитину у спеціалізований садок, де з нею будуть займатися професійні дефектологи.
7. Використання ігор та технологій: Це може зробити процес навчання більш захоплюючим та ефективним.
8. Співпраця з фахівцями. Якщо виникають сумніви щодо письмових навичок дитини, варто проконсультуватися з логопедом, психологом або вчителем для формування рекомендацій. Є окрема наука, яка займається вивченням дисграфії, дислексії та деяких інших порушень – дефектологія. 

Забезпечення збалансованого розвитку різних аспектів мовлення, візуальної та моторної навички може сприяти профілактиці дисграфії та покращенню письмових навичок у дітей.

Часті запитання