Заїкання в дитини – які причини і як позбутися?

Заїкання в дитини – які причини і як позбутися?

Заїкання (логоневроз) є однією із поширених мовних проблем, яка стосується багатьох людей у всьому світі і може виникати як у дорослих, так і дітей. Через неї може бути важко успішно спілкуватися. Також логоневроз часто викликає труднощі у соціальній адаптації дитини. Щоб зрозуміти цей феномен і допомогти тим, хто стикається з ним, важливо розглянути його причини, види та способи подолання.

У цій статті ми розглянемо різні аспекти цього явища і докладемо особливу увагу до логоневрозу дітей. Адже раннє виявлення та підтримка грають важливу роль у подоланні цієї проблеми. Заїкання - це складна проблема, але з відповідним розумінням і підходом, вона може бути подолана, допомагаючи людям вільно та безперешкодно спілкуватися.

Що таке заїкання?

Заїкання - це мовний розлад, який характеризується неконтрольованими перервами у мовленні, повторенням звуків, слів, фраз. Основною ознакою заїкання є порушення плавності та ритму мовлення.

Воно може бути тимчасовим явищем у дітей під час розвитку мови, але в деяких випадках залишається протягом життя.

Причинни заїкання

Дослідження свідчать, що у 60% членів сім'ї заїкання може мати генетичну причину. Тобто, якщо один або кілька членів родини мають цю проблему, то їхні нащадки можуть бути схильними до заїкання. Значну роль тут відіграє наслідування мовних звичок дорослих з цим дефектом. Дитина просто вчиться заїкатися. Тому перед тим, як народжувати сина чи доньку, дуже важливо скоригувати цей дефект у себе, щоб не передати його нащадкам.

Також заїкання у дітей може бути викликане наступними причинами:

1. Ускладнення після інфекційних захворювань: Деякі патології можуть вплинути на розвиток мови. Це може бути пов'язано зі змінами в мовному центрі головного мозку після інфекцій. Навіть грип може давати таке ускладнення у дитячому віці. Не хочемо лякати, але важливо розуміти, що ця респіраторна інфекція дітьми переноситься важче, ніж дорослими. Тому якщо виникає температура (особливо якщо її важко збивати), необхідно завжди звертатися до педіатра або сімейного лікаря.
2. Затримка розвитку мови. Діти, які зазнають затримок у розвитку мови, можуть бути схильні до заїкання. 
3. Складнощі у взаємодії різних ділянок мозку між собою. Центральна нервова система включає мовний центр, який відповідає за формування мови та граматику. Також мовлення вимагає точного керування м’язами губ, язика, горла та дихальних шляхів. Значну роль тут відіграє звуковий аналізатор, пам’ять та увага. Якщо якийсь з цих елементів випадає, дитина може почати заїкатися. 
4. Надто швидкий темп мови. Це може викликати заїкання, оскільки людина намагається сказати щось швидше, ніж з’являються думки в її голові. 
5. Стресові та травмуючі ситуації. Це може призводити до збудження нервової системи та напруження м'язів. Це може призвести до неконтрольованих м'язових реакцій, які можуть виявитися в заїканні.
6. Завищені вимоги до дитини та акцентування уваги на вадах у вимові. Створення надмірного тиску на дитину щодо її мовних навичок, особливо якщо акцентується увага на помилках в вимові, може призвести до заїкання через стрес та психологічний тиск. Вона просто починає боятися і сумніватися, що і викликає заїкання.
7. Штучне перевчання дитини з лівші на правшу. Перехід від однієї руки до іншої може вимагати додаткових зусиль і координації між обома половинами мозку. Це може вплинути на рівномірний розвиток мовного центру, що відповідає за розуміння і продукцію мови. Крім того, це може викликати стрес для дитини, викликаний надмірними очікуваннями від неї. І це вже впливає на заїкання. Бачимо, наскільки тісно пов’язані всі причини, що описуються нами, між собою.
8. Специфічні психологічні стани, такі як тривожність. Вони самі по собі можуть призводити до заїкання або погіршувати його перебіг. 

Також причиною заїкання може бути травма головного мозку. Ці фактори можуть впливати на виникнення заїкання у різних людей, і їх врахування допоможе краще розуміти цю проблему та розробляти індивідуальні підходи до її лікування та підтримки.

Види та форми заїкання

Заїкання може приймати різні види та проявлятися в різноманітний спосіб. Дві основні форми – це невротична та неврозоподібна форми, кожна з яких має свої характеристики.

Невротична

Ця форма зазвичай пов'язана з психологічними чинниками, такими як перенесена психотравма або стрес. Вона може виникнути як реакція на психологічний тиск та негативні емоції.

Зазвичай вона проявляється у дітей у віці від 2 до 4 років, коли вони стикаються зі стресовими ситуаціями або психотравмами.

Невротичне заїкання зазвичай не пов'язане з генетичними факторами або спадковістю.

Заїкання може з'являтися в певних ситуаціях, наприклад, під час публічних виступів чи важливих розмов.

Неврозоподібна

Ця форма зазвичай має спадковий характер і може виявлятися в дітей пізніше у порівнянні з попередньою, найчастіше у віці 3-4 роки.

Вона зазвичай є стійкою та тривалою, не зникає з віком та не залежить від зовнішніх факторів.

Інші види заїкання у дітйе

Також існують різні типи заїкання, які можуть виявлятися в рамках обох основних форм:

• Клонічне. Характеризуються багаторазовим повторенням одного складу, звуку або слова.
• Тонічне заїкання. Супроводжуються розтягуванням голосних звуків або тривалими паузами в середині слів.
• Комбіноване заїкання. Це поєднання різних форм заїкання, де можуть спостерігатися різні мовні розлади.

Розуміння різних форм і типів заїкання допомагає спеціалістам та педагогам розробляти індивідуальні підходи до дітей, які стикаються з цією проблемою, і надавати їм відповідну підтримку та лікування

Стадії заїкання у дітей

Таким чином, логоневроз може прогресувати та погіршувати мовлення та психологічний стан дитини, якщо не надавати вчасну підтримку та професійну допомогу. Важливо виявляти ознаки логоневрозу на ранніх стадіях і звертатися до спеціалістів для відповідного лікування та підтримки.

Особливості заїкання в різні вікові періоди

У віці 18–24 місяці можуть з'явитися перші ознаки заїкання у дітей, коли вони намагаються складати свої перші речення. Це цілком природне явище, і важливо бути терплячими з дитиною. Якщо заїкання триває довше або супроводжується мімікою та жестами, то варто звернутися до логопеда, але не раніше 3-х років.

На даному етапі розвитку мовлення це свідчить про те, що йде процес розвитку мовлення. Заїкання на цьому етапі є нормальним явищем і, як правило, саме зникає без спеціального втручання.

Проте важливо враховувати, що існують випадки, коли заїкання може стати більш тривалим та виразним. Якщо заїкання дитини супроводжується важкістю у вимові слів, мімікою або жестами, то варто взяти консультацію від логопеда. Цей спеціаліст може визначити, чи є це лише тимчасовою фазою в розвитку мовлення чи вимагає додаткового вивчення та корекції.

Необхідно також звернути увагу, що ранній вік дитини і її стадія розвитку важливі при визначенні потреб у логопедичній підтримці. Надто раннє відвідування логопеда може бути неефективним, оскільки багато з цих явищ є частиною нормального процесу навчання мовлення у малюка.

У будь-якому випадку, підтримка та розуміння з боку батьків є важливими у формуванні дитячого мовлення та подоланні можливих труднощів.

Дошкільний період

У цьому віці діти активно вивчають мову і розвивають свої мовленнєві навички. Тому періодичні зупинки та незначні перебої у мовленні можуть бути частиною нормального розвитку. Це в дошкільному віці часто може залежати від ситуаційного стресу чи емоційного напруження. Дитина може заїкатися більше під час важливих подій або спілкування з незнайомими людьми.

Важливо враховувати, що діти в цьому віці можуть бути більш чутливими до реакцій оточуючих на їхнє мовлення. Негативні коментарі або сміх можуть впливати на їхню впевненість у собі та спричиняти заїкання.

Кожна дитина унікальна, і тому заїкання в дошкільний період може мати різний ступінь виразності та тривалості в різних випадках. Необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини та надавати їй підтримку та розуміння.

Разом з тим, необхідно знати сигнали, які можуть вказувати на потенційну (або вже існуючу проблему). Пізніше ми їх розглянемо детальніше.

Шкільні роки

У школі діти стикаються з більшим впливом оточуючих, і це може впливати на їхню самооцінку та емоційний стан. Коментарі однокласників або вчителів можуть бути стресовими для дитини та призводити до збільшення заїкання. Значну роль тут відіграє і тиск вчителів, а також вимоги шкільної програми. Якщо дитина схильна до заїкання, це може погіршити її стан, особливо у ситуаціях, коли дитині потрібно говорити швидко та точно.

Заїкання, яке не зникає або погіршується в шкільному віці, може вимагати професійної підтримки від логопеда. Кваліфіковані спеціалісти можуть розробити індивідуальні підходи до корекції заїкання та надати дітям необхідну допомогу.

Як позбутися заїкання у дитини?

Давайте розглянемо методи, які можуть допомогти батькам і педагогам в подоланні цієї мовної проблеми в дітей. 

Коли звертатися по допомогу?

Для початку, необхідно розуміти, коли можна спати спокійно, а коли варто бити на сполох. Про те, що заїкання у дитини набуває патологічної форми, можуть свідчити наступні «червоні прапорці»:

1. Систематичний характер. Дитина починає заїкатися регулярно і частіше.
2. Дитина починає пролонгувати слова замість того, щоб проговорювати їх коротко.
3. Видно, що дитині важко говорити, і вона сама помічає, що заїкається.
4. Напруженість артикуляційної мускулатури.
5. Дитина старається помешне говорити.
6. Одночасно з заїканням з’являється неадекватна міміка або жестикуляція.

Та і в цілому, якщо ви відчуваєте, що щось не так, краще піти до логопеда, і він вже скаже, чи потрібно переживати. 

Психологічна підтримка

Дуже важливу роль відіграє психологічна підтримка. Важливо як самому старатися її надавати, так і періодично водити дитину до професійного психолога. Він може провести оцінку стану дитини та визначити ступінь та характер заїкання. 

Варто відзначити, що при психогенному заїканні, коли основною причиною є психологічні фактори та емоційний стрес, роль психолога стає ще більш важливою. Психолог може допомогти виявити корені та фактори стресу чи психологічного дискомфорту, що спричиняють заїкання, і розробити стратегії для їх подолання.

Логопед, у свою чергу, може надавати специфічну логопедичну допомогу та вправи, спрямовані на поліпшення мовлення та розвиток правильної артикуляції. Однак без вирішення психологічних аспектів, успіх у корекції заїкання може бути обмеженим.

Тому комбінація роботи логопеда та психолога є оптимальним підходом для позбавлення дитини від заїкання, особливо у випадках, коли психологічні аспекти відіграють важливу роль у формуванні цієї мовної проблеми. Спільні зусилля цих фахівців можуть стати найбільш ефективним шляхом досягнення позитивних результатів та підтримки дитини на шляху до покращення її мовлення та емоційного стану.

Рекомендації для батьків

В першу чергу, вам потрібно подумати, що викликало проблему конкретно у вашому випадку. Можливо, у вашій родині є хтось, хто часто говорить із запинанням. Або, наприклад, ви знаєте когось, хто заїкається. Чи було в житті вашого сина або доньки щось, що спричинило б його або її страх?

У разі, якщо подібних ситуацій не було, існує значна ймовірність того, що мовленнєві розлади пов'язані лише з віковими особливостями розвитку. Залежно від того, що ви зрозуміли, потрібно будувати подальшу стратегію і тактику.

Але незалежно від того, що саме стало причиною заїкання, слід дотримуватися наведених нижче рекомендацій:

1. Не потрібно заставляти дитину постійно говорити ідеально. Взагалі, не треба від неї вимагати досконалої поведінки. Бо це формує невроз, який може вилитися і в такій формі.
2. Ні в якому разі не потрібно акцентувати увагу малюка на вимові і робити йому зауваження. Син чи дочка все одно цього не зрозуміють, а комплекс у них буде створено.
3. Не потрібно казати фраз на кшталт «Не заїкайся». Це призводить до того, що дитина починає боятися і соромитися, що посилює заїкання.
4. Не можна говорити про труднощі дитини при дитині, думаючи, що вона не зрозуміє. Зрозуміє, якщо їй вже 3-4 роки. 
5. Не потрібно винагороджувати малечу за коректно вимовлені фрази, оскільки це навчить її, що краще позаїкатися певний час, після чого отримати похвалу.

Усі ці рекомендації спрямовані на покращення спілкування з дитиною, яка заїкається, і підтримку її в цьому процесі. Важливо створити сприятливу атмосферу, де дитина відчуває підтримку та навчається мовленню без стресу і сорому. Ці пункти допоможуть підвищити самооцінку та комфорт дитини у спілкуванні, а також сприяють її психосоціальному розвиткові.

Вправи від заїкання

Щоб полегшити заїкання, можна використовувати наступні вправи:

Використання цих вправ і ігор може допомогти полегшити заїкання у дітей. Вони сприяють розвитку плавного дихання, поліпшенню контролю над мовленням та зменшенню рівня стресу. Важливо практикувати ці вправи регулярно для досягнення найкращих результатів. Але ці вправи не замінять повноцінні заняття з логопедом, це також варто розуміти. 

Прогноз

Прогноз заїкання залежить від кількох факторів. Якщо перше консультування з фахівцем відбувається негайно при підозрі на порушення мовлення у малюка, прогноз може бути сприятливим, з досягненням повного позбавлення мовного дефекту в близько 70-80% випадків. Важливо враховувати вік дитини. З корекцією найбільшого успіху досягають діти у віці 3-5 років.

Проте, у дітей, які вже ходять в школу, лікування заїкання є складнішим, і шанси на повне позбавлення мовних порушень зменшуються. У дітей старше 9-11 років ця задача стає ще складнішою.

Для запобігання розвитку заїкання важливо проводити профілактичні заходи, такі як ведення здорового способу життя під час вагітності, уникнення родових травм та психологічних навантажень в дошкільному віці. Також важливо створити сприятливу атмосферу в сім'ї, де дитина не відчуває стресу та конфліктів, і де її мовні навички підтримуються.

Для дітей, які вже мають мовні порушення, важливо отримувати вчасну та якісну корекційну допомогу від спеціалізованих фахівців, таких як логопеди. Робота з дитиною в ранньому віці має найбільший ефект, і недоліки в мовленні можна успішно коригувати.

Часті запитання